І двадцять чотири старці, що на престолах своїх перед Богом сидять, попадали на обличчя свої, та й уклонилися Богові,
кажучи: Дяку складаємо Тобі, Господи, Боже Вседержителю, що Ти є й що Ти був, що прийняв Свою силу велику та й зацарював!
А погани розлютилися, та гнів Твій прийшов, і час настав мертвих судити, і дати заплату рабам Твоїм, пророкам і святим, і тим, хто Ймення Твого боїться малим і великим, і знищити тих, хто нищить землю. Об’явлення 11:16-18
Не вірте, що не плачуть солов’ї,
Коли в гаю «працюють» «Урагани»,
Коли від їжака і до змії –
Все має на собі криваві рани.
Під бомбами шукають джерела
Усі хто має лапи або крила,
А трудівниця з трудівниць—бджола
Нектар збирати вже не має сили.
Ви бачили, як плаче виноград,
Коли у нього влучила ракета,
І як волає ледь розквітлий сад,
«Напоєний» залізом кулемета?
Собака без передньої ноги
Й скривавлена поранена лисиця
Посеред пекла болю і жаги
Благають, щоб Господь за них помстився.
Згорілий ліс понівечений сад,
І мертві люди у калюжах крові,
А над тілами господинь стоять,
Мов привиди, недоєні корови…
Чи чули ви несамовитий крик
Вдовиці, у якої за хвилину
Червонощокий стратив молодик
Коханих— чоловіка і дитину?
І все ж не вірте в перемогу зла,
І не турбуйтесь про земну оселю.
Бог зважить все— і віру, і діла,
І знищить всіх, хто знищували землю.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Анджей Мадей. Анавим - Ольга Сакун Автор этих строк - польский священник и монах Анджей Мадей (Andrzej Madej), в настоящее время совершающий свое пастырское служение в Туркменистане, поэт, произведения которого публиковались в различных польских изданиях.
Центральный персонаж произведений Анджея Мадея - это Иисус Христос, который с любовью направляет священника в его пастырской заботе о людях и присутствует в каждом мгновении повседневной жизни верующих. Каждая строка пронизана мыслью о Господе - центре и главном критерии его жизни. Всем своим творчеством священник исполняет свою миссию: "Идите и проповедуйте..."
Поэт с любовью и симпатией обращается в своих словах к местным жителям, которые каждым днем своей незамысловатой жизни показывают, что Бог с ними и не оставляет страждущих.
"Анавим" на языке Библии означает "униженный", "скорбящий", но в Писании это слово не относится только к социальному и экономическому положению. Анавим - это воплощение богатства в бедности, блаженства нищих духом, именно они в первую очередь призваны стать наследниками Царства Божия. К ним и обращает автор свою любовь, находясь вдали от родины.
Стихотворения А. Мадея мелодичны, наверное, именно потому, что он не заключает их в стандартные рамки рифмы и размера.
Публикуется с разрешения автора.
