Для ТЕБЯ - христианская газета

Восстаёт Господь за слабого...
Поэзия

Начало О нас Статьи Христианское творчество Форум Чат Каталог-рейтинг
Начало | Поиск | Статьи | Отзывы | Газета | Христианские стихи, проза, проповеди | WWW-рейтинг | Форум | Чат
 


 Новая рубрика "Статья в газету": напиши статью - получи гонорар!

Новости Христианского творчества в формате RSS 2.0 Все рубрики [авторы]: Проза [а] Поэзия [а] Для детей [а] Драматургия [а] -- Статья в газету!
Публицистика [а] Проповеди [а] Теология [а] Свидетельство [а] Крик души [а] - Конкурс!
Найти Авторам: правила | регистрация | вход

[ ! ]    версия для печати

Восстаёт Господь за слабого...



* * *
Восстает Господь за слабого,
За гонимых восстает,
Вот от слабого и слава Ему,
Восхищение свое.
Сильный сильно, страстно крутится,
Набирает благ земных:
Сохнет море, сохнет лужица,
Пламя лижет зернь и жмых.
Господи, Ты правду ведаешь,
Ложь Тебя не обольстит;
Злой от злобы и отведает,
А прощающих — простишь.
Слава Господу, покуда
Космос есть и человек,
И Его я славить буду —
Сколько дадено мне лет.


* * *
Смерти не надо бояться.
Смерть — это взмах руки;
Смерть — это сжатые пальцы -
Собранные в кулаки.
Смерть — это солнце в закате,
Родинка на виске;
Это волна, что накатит,
Смоет узор на песке.
Это перила лестницы;
У тротуара — скамья.
Смерть — это так естественно:
Вас заверяю я.

* * *
Все приходящее уходит —
Таков немеркнущий закон...
Тот одолеет дни, тот — годы,
Что лучше? Объяснят потом.
Несем и зло и добродетель
В одной прижизненной суме;
И остаются наши дети —
У них все наше на уме.
Не успеваем насладиться,
А вот уже подходит срок...
В последний раз взлетает птица,
Последний раз горит восток.


* * *
Пузыри, на лужах пузыри.
И асфальт давно не просыхает;
Дождь осенний тихо говорит:
То шумит, а то совсем стихает.
Кажется, что туч всесильна рвань,
Перемены нет такой погоде.
Я в окно таращусь, как тарань,
Вижу, как ветрюга колобродят.
Не хотелось просто так бродить
По земле, накапливая копоть,
Надуваться в луже, как пузырь
Чтобы через три секунды лопнуть.

* * *
Порывы ветра злы и метки,
Как в гневе брошены слова:
Опять поломанные ветки,
Опять примятая трава.
Опять нахмуренные тучи
Земле грозящие дождем —
Плывут, как сказочные туши
Все в направлении одном.
В конце он все-таки притихнет
Прижатый властною рукой.
Так для чего даны нам вихри
Когда всему итог — покой?

* * *
И все-таки волна накроет,
Не избежать большой волны.
Но только этой мысли кроме
Еще другие нам даны.
Свивай свое гнездо, как птица,
Плыви плотвою в сини вод.
Большой волны пускай страшится —
Без покаяния кто живет.

* * *
Ключ пересох на рубеже июня,
Устала бить прозрачная струя:
Что там случилось в недрах ни де-юре,
И ни де-факто не узнаю я.
Он так играл песком живой весёлый,
Сверкали искры солнца в хрустале;
Не замечал разбросанного сора,
И тракторов рычащих на горе.
В него ладони с жирной грязью лезли,
По ноздри скот запихивал свой рот...
Когда в душе мелодия исчезнет —
Никто прозрачной капли не найдет.

* * *
Ты спину в напряжении выгнешь;
Асфальт дохнет, как креозот, —
Но горизонта не достигнешь —
Увидишь новый горизонт.
Да, верно все — черта обманна,
Ее рукой не уловить, —
Машина марки иностранной
Тебе не сможет угодить.
Не жми на газ, не порти скаты,
Не верь обманщице-мечте.
Та лошадь, что безумно скачет —
Несется к роковой черте.

* * *
Не надо завидовать, братцы,
Мучительный это процесс.
Кому ты завидуешь, статься —
Его тоже времечко съест,
Совсем ничего не останется,
От этого, братцы, не я:
Душа улетит бедной странницей
В неведомые края.
А там мы все будем равные —
Талантливый или нет...
Не надо завидовать, правда, —
Всё это к виску пистолет.
Не станешь выше, значительней;
Напротив: зачах, поредел.
Да, зависть — процесс сверхмучительный,
Её не завиден удел.

Об авторе все произведения автора >>>

 Леонид Олюнин Леонид Олюнин, Россия. Пермь.

e-mail автора: leonidolyunin@yandex.ru

 
Прочитано 1928 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы, замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Отзывы читателей об этой статье Написать отзыв Форум
Отзывов пока не было.
Мы будем вам признательны, если вы оставите свой отзыв об этом произведении.
читайте в разделе Поэзия обратите внимание

Смирення - Левицька Галина

Слава Творцу !!! - Пореченский Евгений Анатольевич
Если ктото поможет в редактировании буду очень признателен,мой интернэтовский адресс jinangel@mail.ru

Все мы люди. Мы - Божьи творенья - Сергей Мармантавичус

>>> Все произведения раздела Поэзия >>>

Публицистика :
Ненайденный путь - Леонид Каночкин

Для детей :
Ханука та Різдво. - Левицька Галина
Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки. 2 Дія Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів. Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза. 1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину? Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса! 1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)? Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе! Виходять Матітьягу та Маккабі Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові... Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння... 1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям... Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі! Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися: Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!» Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі! Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору. Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу. Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів. Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива. Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла! Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.

Поэзия :
СОСУЛЬКИ. - Галина

 
Назад | Христианское творчество: все разделы | Раздел Поэзия
www.4orU.org - (c) Христианская газета Для ТЕБЯ 1998-2012 - , тел.: +38 068 478 92 77
  Каталог христианских сайтов Для ТЕБЯ


Рамочка.ру - лучшее средство опубликовать фотки в сети!

Надежный хостинг: CPanel + php5 + MySQL5 от $1.95 Hosting




Маранафа - Библия, каталог сайтов, христианский чат, форум